Всеукраїнська програма ментального здоров’я "Ти як?"

Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для деяких тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння.

Періоди темряви через можливі відключення електроенергії буде легше пережити, якщо підготуватися до них заздалегідь. Окрім речей першої необхідності — ліхтариків, батарейок, теплого одягу — варто подбати про те, як допомогти дітям здолати тривожність та зробити час без світла комфортним і затишним, наскільки це можливо.

Що сказати сьогодні захисникам і захисницям? Як підбадьорити, подякувати, не бовкнути зайвого? Просто відкиньте усі кліше і скажіть, що у вас на думці, головне — від чистого серця.

Людей із наслідками важких травм та інвалідністю ми зустрічаємо ледь не щодня. Це складна тема для розмови з дитиною, і нам, можливо, хотілося б її уникнути, але говорити про це важливо. По-перше, щоби підготувати дитину до такої зустрічі (її може налякати те, чого вона не розуміє); по-друге, аби проявити повагу.

Коли втома накопичується, зникають мотивація, інтерес до роботи чи звичних справ, які до цього приносили задоволення, інколи навіть бажання спілкуватися з оточуючими.

У складний момент, особливо якщо нас немає поруч, дитину може підтримати Символ сили. Це може бути будь-яка річ: сувенір, мушля, фотографія чи іграшка. Створіть такий символ разом — нехай вона звертається до нього, коли нервує, коли потрібно заспокоїтися та зосередитися.

Восени та взимку наш настрій може змінюватися: світловий день коротшає, кольорів довкола стає менше, а відтак ми більше схильні сумувати й втомлюватися. Зараз важливо підживлюватися радістю — чимось позитивним, що дає нам енергію. Під час війни радість може здаватися недоречною, та вона сьогодні потрібна найбільше.

Гнів — це природна реакція, і цю енергію можна перетворювати на сили для подолання труднощів. Коли щось не вдається, коли відчуваєте, що закипаєте, не ігноруйте свої почуття. З’ясуйте, що саме вас дратує, подихайте, дайте собі час заспокоїтися і знайдіть у ситуації, яка склалася, мотивацію.

Якщо дитині важко розслабитися, вона напружена і не може заснути, позіхніть разом із нею. Так-так, навіть якщо не хочеться. Відкрийте широко рота та позіхніть від душі.

У будь-яку мить, коли батьки дізнаються про порушення розвитку або інвалідизуючий діагноз своєї дитини, вони перебувають в стані «кризи».