Всеукраїнська програма ментального здоров’я "Ти як?"

Іноді тривога буває настільки раптовою і сильною, що бракне повітря. Ситуація не з приємних, але й не критична, якщо вміти постояти за себе — вчасно зорієнтуватися і згадати одну з вправ, що допомагають заспокоїтися та вирівняти дихання.

«Увага! Повітряна тривога!»  Раптовий звук сирени щоразу змушує здригатися. Здавалося б, ми вже знаємо, що це, і як треба діяти, але ніби підвисаємо і нічого не можемо з собою зробити — ці кілька секунд треба пережити. Для дітей все значно складніше.

Коли здається, що радіти нічому, що світ навколо втратив кольори, заведіть «Щоденник подяки». Проста вправа підсвітить хоч і найдрібніші, але світлі моменти життя, допоможе зберегти сили, подарує відчуття спокою.

Бути підлітком у сучасному світі — задача «із зірочкою». Коли накриває тривожність, треба з кимось говорити, але звертатися до старших не завжди комфортно. Значно простіше розповісти про наболіле одноліткам, яким не треба пояснювати.

Недарма панічна атака зветься саме атакою. Ось людина спілкується, посміхається, а вже наступної миті її охоплює несамовитий страх: світ навколо ніби тікає з-під ніг, у грудях шалено гупає серце — здається, вона от-от помре.

Пам'ятаєте, що тривога вириває з реальності? І найкраща її профілактика — робота з усвідомленістю і заземленням. Це можна робити будь-де і будь з чим. Повертати себе у реальність, у момент тут-і-зараз, підключаючи всі органи відчуттів.

Вийшов 3 епізод подкасту «Простими словами». У ньому засновник центру «Коло сім'ї», лікар-психотерапевт Олег Романчук поділився поглядом на теми стійкості під час війни, лікування ПТСР, корисного мислення та книжок як психотерапії.

Просто хотіли нагадати, що наші «батарейки» мають не безкінечний заряд. Тож не забувайте знаходити час для себе та звичних справ, які допомагають відпочивати і звільняти голову від думок.

Уявіть, що застаєте грозу високо на дереві. Краще злізти на землю та перечекати негоду в безпеці. Гроза може повертатися знову й знову, от тільки ви вже знатимете, що робити.

Якщо людина дезорієнтована, не може назвати своє ім’я чи місце перебування, погрожує нашкодити собі чи іншим, плаче або кричить — це можуть буть ознаки сильного стресу. Щоб зарадити у такій ситуації, насамперед переконайтеся, що вам і співрозмовнику нічого не загрожує. Зберігайте спокій, представтесь і скажіть, що бажаєте допомогти.