Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

Навіть під час воєнного стану роботодавці зобов’язані організовувати медичні огляди. Жодних нормативних актів, які дозволяли б скасувати чи відтермінувати ОМО, наразі немає. Більш того, процедуру оновлено згідно з наказом МОЗ від 08.09.2025 № 1393.

На консультацію до інспектора праці Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці прийшли працівники одного із закладів харчування Одещини. Вони звернулися по допомогу у вирішенні питання: як зобов’язати роботодавця офіційно оформити трудові відносини.

До Південного міжрегіонального управління Держпраці звернулася жінка зі скаргою на порушення трудових прав. Вона протягом кількох років сумлінно працювала адміністратором у приватного підприємця.

У практиці інспекторів праці нерідко трапляються випадки використання роботодавцями цивільно-правових договорів (ЦПД), що за своїм змістом мають ознаки трудових відносин.

Це документ, яким суб’єкт господарювання повідомляє дозвільний орган (Держпраці) про свою відповідність вимогам законодавства про охорону праці та на підставі якого набуває право на виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію певних машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і несе передбачену законом відповідальність.

Медичні працівники щодня працюють в умовах підвищеного ризику інфікування. Водночас далеко не всі випадки захворювань, пов’язаних із професійною діяльністю, отримують належну оцінку як професійні. 

Відповідь: Ні, період простою до стажу для надання щорічної додаткової відпустки не зараховується. Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. На період запровадження простою за працівником зберігається робоче місце та посада, а дія трудового договору продовжується, проте фактичне виконання посадових обов’язків не здійснюється. Порядок обчислення стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки визначений статтею 9 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон). Відповідно до частини другої статті 9 Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються: 1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; 2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці; 3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів. Оскільки під час простою працівник фактично не виконує свою роботу, цей час не відповідає законодавчим критеріям і не може бути зарахований до стажу для надання щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами (стаття 7 Закону) або за особливий характер праці (стаття 8 Закону). Таким чином, період простою зараховується лише до стажу для надання щорічної основної відпустки, а для додаткових відпусток цей час не враховується.