ГЕРОЇ ГРОМАДИ

З глибоким сумом повідомляємо, що 20 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, героїчно загинув наш земляк — матрос Олександр Анатолійович Статішин. Вірний Військовій присязі, він до останнього подиху стояв на захисті України, її свободи та майбутнього.

З глибоким сумом повідомляємо, що 19 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хотімля Харківської області, загинув мужній, сміливий та незламний воїн — Микола Васильович Нєнов. Захисник до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі, з гідністю та відвагою боронив рідну землю від російських окупантів, щодня наближаючи нашу країну до Перемоги. Довідково про Героя: Микола Васильович Нєнов народився 21 квітня 1985 року в селі Острівне Ізмаїльського району Одеської області. У 2002 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. Був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, яку проходив у прикордонній морській службі. Після навчання в одеській школі міліції працював водієм карного розшуку в місті Одеса. Згодом, протягом одинадцяти років, працював водієм на Чорноморському олійному терміналі, а з 2022 року — слюсарем-механіком у компанії «ОДТЕКС». У кожній справі Микола залишав частинку себе — своєї майстерності, доброти та людяності. У червні 2024 року, не вагаючись, став на захист рідної землі. Пройшов військову підготовку у Миколаївській та Чернігівській областях, а згодом вирушив на Харківський напрямок, де брав участь у бойових діях. Там він проявив себе як мужній, незламний воїн, вірний побратим і справжній син України. Миколу згадують як людину з «золотими руками», яка завжди знаходила час і сили, щоб допомогти іншим. Він був тим, хто не проходив повз чужу біду, хто вмів підтримати словом і ділом. У родині — люблячий чоловік, турботливий батько, який понад усе цінував тепло домашнього вогнища. У Героя залишилися дружина та семирічний син. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам. Схиляємо голови у скорботі та шануємо світлу пам’ять про Миколу Васильовича Нєнова — людину, яка віддала своє життя за нашу свободу та незалежність. Вічна слава і пам’ять вірному Сину України. Герої не вмирають!

Подільська громада з глибоким сумом провела в останню путь свого земляка, старшого сержанта Руслана Сергійовича Поляніна — Захисника незалежної України, мужнього воїна, вірного сина своєї Батьківщини.

З глибоким сумом повідомляємо, що наш земляк — хоробрий, мужній та незламний воїн, справжній патріот України, старший сержант Руслан Сергійович Полянін — 6 серпня 2025 року отримав тяжке поранення внаслідок ворожого удару FPV-дроном з боку російських окупантів поблизу населеного пункту Мар’ївка Дніпропетровської області. Попри зусилля медиків, 12 серпня 2025 року його серце зупинилося.

З глибоким сумом повідомляємо, що під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Черкаське Порічне Курської області загинув мужній, сміливий та незламний Захисник України Олег Миколайович Гладич. Серце, сповнене відваги й любові до своєї країни, перестало битися 15 серпня 2024 року.

Сьогодні, 12 серпня, Подільська громада прощалася з полеглим захисником — старшим солдатом Іваном Валерійовичем Мургатіним, життя якого обірвалося 1 серпня 2025 року внаслідок бойових дій поблизу населеного пункту Мала Корчаківка на Сумщині.

З глибоким сумом повідомляємо, що 1 серпня 2025 року обірвалося життя нашого земляка, мужнього та незламного Захисника українського народу — старшого солдата Івана Валерійовича Мургатіна. Свій останній бій військовий прийняв поблизу населеного пункту Мала Корчаківка, що на Сумщині. Захисник до останнього подиху стояв на полі бою, охороняв кордони нашої суверенної держави, був вірний військовій присязі. Довідково про Героя: Іван Валерійович Мургатін народився 18 березня 1984 року в місті Котовськ (нині – Подільськ). Дитинство та юність пройшли в рідному місті, де він закінчив школу №9 (тепер – ліцей №1). З 2003 по 2017 рік працював охоронцем у ТОВ «Федерал» у містах Одеса та Подільськ. У березні 2022 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у різних підрозділах на найгарячіших ділянках фронту, проявляючи стійкість, рішучість і безмежну відданість Україні. Разом із побратимами виконував складні бойові завдання на Херсонському та Сумському напрямках, щоразу доводячи свій незламний дух і готовність боротися до кінця. Іван Валерійович був людиною з великим серцем і щирою душею. Відкритий, доброзичливий, завжди перший приходив на допомогу тим, хто цього потребував. Його поважали побратими за чесність, сміливість і надійність, а він, у свою чергу, цінував кожного товариша по зброї. Герой був єдиним сином у сім’ї. У нього залишився 10-річний син, для якого батько назавжди залишиться прикладом справжнього чоловіка, захисника та патріота своєї держави. Дякуємо батькам Героя за те, що виховали такого сина – справжнього патріота, який став прикладом відваги для всіх нас. Ми ніколи не забудемо, якою дорогою ціною виборюється Перемога! Схиляємо голови у скорботі та щирій молитві за упокій душі нашого відважного земляка, дбайливого сина, турботливого татуся, вірного друга, відданого побратима. Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у наших спогадах, у нашій боротьбі за справедливість. Слава Україні! Слава її Героям!

Кожна війна має своїх Героїв… Та, на жаль, вона забирає найкращих — тих, хто йде першим, хто не ховається за спини, хто до останнього захищає свою землю.

З глибоким сумом повідомляємо, що 3 серпня 2025 року перестало битися серце Будіша Андрія Валентиновича — штаб-сержанта, професійного військового, який усе своє життя присвятив службі на захисті України. Він загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області.

Сьогодні, 6 серпня, Подільська громада зі сльозами на очах і глибоким сумом у серці попрощалася з мужнім Захисником України — Проценком Олександром Олександровичем, який героїчно загинув 30 липня 2025 року в бою на Покровському напрямку, поблизу села Вільне.