Вічна пам’ять Герою — Руслану Сергійовичу Поляніну
Подільська громада з глибоким сумом провела в останню путь свого земляка, старшого сержанта Руслана Сергійовича Поляніна — Захисника незалежної України, мужнього воїна, вірного сина своєї Батьківщини.
6 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Мар’ївка Дніпропетровської області Руслан Сергійович отримав тяжке поранення внаслідок ворожого удару FPV-дроном з боку російських окупаційних військ. Попри всі зусилля медиків, 12 серпня його серце зупинилося.
Руслан Полянін був відкритою, щирою людиною, відданою військовій службі. Його бойові побратими пам’ятають його як надійного товариша, справжнього патріота, який до останнього подиху залишався вірним присязі та своєму народу.
Його патріотизм був глибоким і щирим — не показним, а внутрішнім, освяченим вірою в справедливість і силу українського народу. Саме тому у 2017 році Руслан став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил. Брав участь у бойових діях на сході країни. З початком повномасштабного вторгнення разом із побратимами стримував ворога на Херсонщині. Його бойовий шлях — це приклад справжньої мужності та самовідданості. Руслан пройшов найгарячіші точки фронту, бачив, як палає небо і земля та жодного разу не дозволив страху зламати себе.
За усталеною традицією, перед прощанням тіло Героя було занесено до Виробничого підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Подільськ» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця», де Руслан Сергійович багато років сумлінно працював. Колеги та працівники підприємства мали змогу віддати останню шану своєму товаришу, який з честю пройшов шлях від залізничника до Захисника України.
Церемонія прощання з Героєм відбулася на Алеї Слави. Вшанувати пам’ять Руслана Сергійовича прийшли рідні, друзі, бойові побратими, керівництво Подільської міської ради, Подільської районної ради та Подільської районної військової адміністрації, духовенство та небайдужі мешканці міста.
У Руслана Сергійовича залишилися троє дітей, батьки, брат і сестра. Втрата для родини — невимовна, адже Руслан був їхньою опорою, джерелом сили, турботи та любові.
Світла пам’ять про Руслана Сергійовича назавжди залишиться в серцях тих, хто знав, любив і шанував його. Його ім’я - у строю нескорених, його подвиг - у серці нації.
Герої не вмирають.
Вічна пам’ять, шана та доземний уклін нашому Захиснику.
