ПОДІЛЬЩИНА В ЖАЛОБІ
З глибоким сумом повідомляємо, що «на щиті» до рідного дому повертається наш земляк, Захисник незалежної України, головний сержант Павло Геннадійович Ярмуратій на позивний «Ярий». Герой загинув 28 березня 2026 року поблизу населеного пункту Мала Вовча Харківської області, до останнього залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
Павло Геннадійович Ярмуратій народився 7 травня 2000 року в селі Василівка Миколаївського району (нині - Березівського району) Одеської області. У 2006 році разом із родиною переїхав до міста Подільськ, яке стало для нього рідним домом. Того ж року Павло пішов до першого класу школи №6 (нині - ліцей №6).
З дитинства Павло був щирим, активним і цілеспрямованим. Захоплювався футболом та цікавився історією України. У 2015 році вступив до Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, де зробив перші кроки на шляху до майбутньої військової служби.
У 2019 році закінчив навчання у ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості», здобувши професію електрогазозварника. З 2019 по 2020 рік проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, де отримав звання сержанта.
Після демобілізації працював електрозварювальником у ППО ВП «Локомотивне депо Подільськ». Однак прагнення служити Україні та захищати її кордони стало визначальним у його житті. У 2021 році Павло підписав контракт та вступив до лав 2 прикордонного загону.
З 2023 року виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. За мужність і віддану службу був нагороджений медаллю «За особистий внесок у розвиток м. Запоріжжя», а також відзнакою Президента України «За оборону України» та медаллю «Ветеран війни».
У 2024 році Павло Геннадійович пройшов навчання у школі операторів дронів та був переведений до І прикордонного загону на Харківський напрямок. Того ж року отримав звання головного сержанта. Його військовий шлях пролягав через Одеську, Запорізьку та Харківську області. На Запорізькому та Харківському напрямках Захисник безпосередньо брав участь у боях, мужньо захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Рідні, друзі та бойові побратими згадують Павла як життєрадісну, щиру та сильну духом людину. Він завжди залишався оптимістом і навіть у найважчі моменти говорив рідним: «Все добре». Павло будував плани на майбутнє, мріяв, любив життя та свою родину. На жаль, йому назавжди залишиться 25 років…
У Героя залишилися дружина Юлія, однорічний син Єгор, батьки - Алла Петрівна та Геннадій Юрійович.
Подільська міська рада висловлює щирі співчуття близьким, бойовим побратимам загиблого воїна, сумуємо та розділяємо біль від цієї невиправної втрати.
Світла пам’ять та вічна шана Захиснику України.
