Відкриття меморіальних дошок на честь наших земляків - Захисників України Євгена Олександровича Юдіна та Максима Володимировича Чумака
Сьогодні, у ліцеї №3 Подільської міської ради, відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь наших земляків - Захисників України Євгена Олександровича Юдіна та Максима Володимировича Чумака, які віддали своє життя за свободу і незалежність України.
У заході взяли участь родини полеглих Героїв, заступник Подільського міського голови Людмила Задорожна, педагогічний колектив та учні ліцею. Присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять тих, хто з честю виконав свій обов’язок перед Батьківщиною та поклав життя заради миру на рідній землі.
Євген Олександрович Юдін народився 19 лютого 1990 року в місті Котовськ (нині - Подільськ). У 2007 році закінчив школу №3 (тепер - ліцей №3) та продовжив навчання в Одеському фаховому коледжі комп’ютерних технологій. Працював оператором у компанії «Автолюкс».
У червні 2022 року Євген добровільно став на захист України. Служив заступником командира бойової машини, навідником-оператором механізованого відділення військової частини А1008.
23 вересня 2022 року, під час снайперського обстрілу в Харківській області, він загинув. Євгену було лише 32 роки.
Його пам’ятають як щирого, доброго, відповідального та відданого своїй справі чоловіка, який завжди був готовий допомогти побратимам.
За особисту мужність і відданість українському народові Указом Президента України №363 від 30 червня 2023 року Євгена Юдіна було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Максим Володимирович Чумак народився 7 листопада 1983 року в місті Баку (Азербайджанська Республіка). У 1990 році разом із родиною переїхав до Подільська. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у школі №3 (нині - ліцей №3), а після дев’ятого класу вступив до Подільського професійного ліцею, де здобув спеціальність тракториста.
Максим із дитинства захоплювався спортом, займався боксом і футболом, неодноразово здобував перемоги у змаганнях різного рівня. Після проходження строкової служби працював будівельником-плиточником, а згодом - охоронцем в Одесі. Разом із дружиною виховував доньку.
У квітні 2022 року Максим став до лав захисників України. Служив у Національній гвардії, згодом був направлений на Запорізький напрямок. У вересні 2024 року отримав поранення під час виконання бойового завдання, однак після реабілітації повернувся на службу.
Свій останній бій він прийняв 20 березня 2025 року. Максимові було 41 рік.
Відкриття меморіальних дошок у стінах рідного навчального закладу стало виявом глибокої шани, вдячності та пам’яті про мужніх синів України, які до кінця залишилися вірними присязі та своєму народові.
Ми пам’ятаємо кожного, чиє життя забрала війна.
Подвиг наших Героїв житиме у серцях вдячних поколінь.
Вічна пам’ять і слава Захисникам України!
