З глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого земляка - Захисника України
01 листопада 2024 року, поблизу населеного пункту Копанки Ізюмського району Харківської області, під час виконання бойового завдання героїчно загинув наш земляк, справжній патріот України - Максим Анатолійович Аверкович. Йому було лише 24 роки.
ДОВІДКОВО ПРО ГЕРОЯ:
Максим народився 27 вересня 2000 року в місті Котовськ (нині - Подільськ). Навчався спочатку в школі №2 (нині — ліцей №5), згодом — у школі села Любомирка. У 2018 році закінчив ДНЗ «Подільський професійний ліцей», здобувши фах муляра-штукатура 4-го розряду. Далі продовжив освіту у Білгород-Дністровському фаховому коледжі природокористування, будівництва та комп’ютерних технологій, де отримав диплом техніка-будівельника.
Однак справжнім покликанням Максима з юних літ була військова справа. У 2021 році він підписав контракт на службу в Збройних Силах України. Проходив підготовку у кращих інструкторів, проявляючи надзвичайну витримку, рішучість та силу духу. Служив стрільцем-зенітником у 1-й зенітній батареї, згодом — у складі легендарної 3-ї окремої штурмової бригади.
Двічі був поранений — у грудні 2022 року на Херсонському напрямку та у травні 2023 року на Донеччині. Після кожної реабілітації Максим знову повертався до побратимів — на передову, де найгарячіше, де гримлять бої і вирішується доля країни, де кується Перемога. Він не шукав легких шляхів, завжди йшов туди, де його підтримка й мужність були потрібні найбільше.
Попри всі випробування війною, Максим прагнув жити, любити й будувати щасливе майбутнє під мирним небом України. Він був не лише воїном, а й людиною з великим серцем.
30 березня 2024 року він одружився, а вже 24 вересня того ж року став батьком - у нього народився син Ярослав.
За особисту мужність, відвагу та героїзм, проявлені у боях за свободу та незалежність України, Максим Аверкович був нагороджений:
• Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих»
• Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
• Відомчою відзнакою Міністерства оборони України - медаллю «За поранення»
Смерть Максима - непоправна втрата для рідних, побратимів, громади та всієї України.
Він віддав своє життя за нашу свободу, за наше майбутнє.
Герої не вмирають - вони живуть у наших серцях і в пам’яті народу.
Вічна шана та слава Герою!
Щирі співчуття родині, дружині та маленькому синові Ярославу.
