ЗАГИНУВ, ЗАХИЩАЮЧИ УКРАЇНУ
18 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, захищаючи волю і незалежність України у війні з російськими окупантами, поблизу села Лук’янівське Запорізької області, загинув наш земляк – старший солдат Володимир Олександрович Кіргізов.
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА ПРО ГЕРОЯ:
Володимир Олександрович народився 23 лютого 1999 року в селі Новоселівка, Куяльницька ОТГ. Родина переїхала до Подільська, коли Володимиру було 5 років. Вже в юному віці він проявляв риси справжнього лідера: талановитий, рішучий, готовий до боротьби за справедливість. Він здобув базову освіту у четвертій школі (тепер — гімназія імені Віталія Катішова), а згодом навчався в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій, де здобув паралельно дві спеціальності: помічника машиніста та провідника.
Після завершення навчання Володимир тривалий час працював за фахом, але його серце прагнуло більшого — він відчував, що його місце там, де вирішується доля нації. У 19 років, за власним волевиявленням, він вступив на строкову службу до Національної гвардії України, де здобув свій перший військовий досвід і заклав основу для подальшої служби в армії.
Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну агресію проти України, Володимир не роздумуючи ані хвилини, прийняв рішення стати на захист рідної землі. 24 травня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, аби боротися за свою країну, за свободу і незалежність кожного українця. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту — Миколаївщину, Запоріжжя та Донецьк.
Влітку 2024 року, під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, Володимир отримав поранення, але, незважаючи на це, він повернувся до своїх побратимів, аби продовжити боротьбу за свободу і незалежність України.
На жаль, 18 лютого 2025 року Володимир загинув у бою. Йому було лише 25 років. У нього залишилися дружина та маленька донька Софія, для яких він був не тільки мужнім воїном, але й люблячим чоловіком та батьком.
Володимир Олександрович Кіргізов — справжній Герой, який з честю виконував свій обов’язок перед державою. Саме завдяки таким молодим, мужнім воїнам, Україна вистоїть і переможе.
Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у наших спогадах, у нашій боротьбі за справедливість.
Слава Україні! Слава її Героям!
