Гендерні особливості: 5 міфів про розходження чоловіків та жінок.
Гендерні особливості: 5 міфів про розходження чоловіків та жінок.
Гендер формується та розв
ивається у прямому зв’язку з біологічними особливостями та самопізнанням.
За даними психологів хлопчики та дівчатка впізнають свою стать до двох років, але не до кінця розуміють, що це. До 5-7 років під впливом виховання, досвіду та очікувань оточення формується гендерна ідентичність. Наступний етап – період статевого дозрівання, що супроводжується змінами тіла, еротичними фантазіями та романтичними переживаннями. Цей період дуже впливає на наступні гендерні відмінності. І лише у віці 17-25 років проходить етап соціалізації, коли формується світогляд людини, її уявлення про своє призначення та сенс життя.
Але справа в тому, що виховання дитини в багатьох сім’ях, садах і школах спирається виключно на її біологічну стать . Це проявляється у всьому: від вибору кольору коляски, одягу, іграшок до очікувань та норм поведінки. Так, від дівчаток очікують любові до бантиків, ляльок, комунікабельності та зразкової поведінки. Їм читають казки про фей та принцес. Хлопчикам приписують аналітичний розум, стриманість, інтерес до машин і літаків. Ідея про те, що хлопчики та дівчатка просто зобов’язані відрізнятися один від одного, просочила всю нашу культуру.
Але багато уявлення про властиві дівчаткам або хлопчикам риси характеру виявилися не більш ніж міфом. Дослідженнями доведено, що подібностей в дітей віком набагато менше, ніж відмінностей. Наприклад, різниця в математичних здібностях виявилася у 8% випадків, відмінності у засвоєнні тексту виявилися у 1% дітей. І ці цифри можна продовжити. Якщо дивитися на дані неупереджено, можна побачити: всі дослідження статевих відмінностей лише підтверджували їхню подібність.
Але у світі дорослих гендерних міфів не меншає:
Міф 1. Біологічні відмінності статі є даністю, змінювати яку небажано та небезпечно.
Насправді більшість параметрів виявляються придбаними. Різні вимоги, виховання, заняття формують різні якості. Так, дівчаток з дитинства вчать готувати, господарювати, хлопчикам прищеплюють любов до техніки, виховують фізичну витривалість. Таким чином, більшість відмінностей формуються в міру соціалізації, яку за бажання можна змінити.
Міф 2. Жінки програють у чоловіків за інтелектуальними здібностями, логікою, професійною компетентністю.
Парадоксально, але за доби успіхів жінок у сфері політики, економіки, управління упереджене ставлення щодо їхніх розумових здібностей звучать звідусіль. Так підтримується думка і низька компетентність жінок, їх нездатність до стратегічного мислення, прийняття рішень. Але це не більше ніж думка.
Міф 3. Чоловіки не здатні до піклування, співпереживання, зате жінки генетично схильні до того, щоб виявляти емпатію.
Результати дослідження показали, що чоловіки та жінки наділені однаковою емоційністю. Але відмінності у соціальних нормах та очікуваннях не дають можливості чоловікам виявляти свої почуття. З дитинства хлопчику вселяють, що сльози – це ознака нечоловічого характеру. Тому відмова від емоційної твердості – не більше, ніж страх виявитися негідним звання «справжнього чоловіка».
Міф 4. Жінки мріють вийти заміж, а чоловіки шлюбу не потребують.
Дівчаткам з дитинства навіюється «правильна» модель життя, за якою вона стане повноцінною лише після заміжжя та народження дітей. Хлопчики живуть з очікуванням на те, що жінки прагнуть їх заарканити, сісти на шию. Але досягти кар’єрного зростання і статусу чоловік може лише у випадку, коли його тил добре захищений. Виходить, подружнє життя дозволяє чоловікові підкорювати вершини, а не вирішувати побутові проблеми.
Міф 5. Гендерна рівність досягнуто, воювати далі безглуздо.
За статистикою 88% рекрутерів цілеспрямовано розшукують кандидата певної статі. Як не банально, але причиною цього є соціальні стереотипи. Вважається, що жінки більш схильні до рутинної роботи, а чоловіки – амбітні та наполегливі. Щоб виключити подібні упередження під час найму співробітника в деяких країнах з анкети прибрали фото та деякі біографічні здібності. Але ситуація з гендерною нерівністю залишається так само актуальною.
Міф 6. Дівчата воліють ніжно-рожеве, хлопчики люблять небесно-синє.
Дівчачий відділ у магазині дитячого одягу безпомилково впізнається з великої кількості рожевого кольору. Хлопчикам належать стримані відтінки блакитного, сірого та блакитного. Але в ході експериментів зв’язок колірних переваг зі статтю не була виявлена. Діти обирали рожевий колір не частіше ніж будь-який інший. Натомість дорослі жінки та чоловіки найулюбленішим та найпопулярнішим назвали синій колір.
