Щороку 12 червня весь світ відзначає «Всесвітній день боротьби з дитячою працею».
Щороку 12 червня весь світ від
значає «Всесвітній день боротьби з дитячою працею».
Цей день був встановлений Міжнародною організацією праці (МОП) з метою привернути увагу до проблеми дитячої праці, що існує в різних куточках світу.
Праця дітей є важливою темою, яка вимагає уваги та обговорення. У світі існують різні погляди на дитячу працю, але в більшості країн існують закони та міжнародні норми, що обмежують працю дітей.
Основні міжнародні норми в цій сфері встановлені Міжнародною організацією праці (МОП) та ЮНІСЕФ. Згідно з цими нормами, дитина - це особа, яка не досягла 18 років, а праця дітей - це будь-яка діяльність або заняття, яке завдає шкоди їхньому фізичному та психологічному розвитку.
Правила щодо праці неповнолітніх також закріплені і в розділі V Кодексу законів про працю України "Особливості регулювання праці окремих категорій працівників", а саме в статтях 189-197.
Зокрема, в цих статтях визначені такі питання, як умови праці неповнолітніх, обмеження щодо тривалості робочого часу, заборони на працю в нічний час та на підвищену небезпеку для здоров'я та життя дитини.
Також у статтях 198-201 КЗпП України передбачено вимоги щодо охорони праці та захисту здоров'я неповнолітніх працівників, включаючи обов'язковий медичний огляд перед початком роботи, забезпечення безпеки праці та захисту від шкідливих виробничих факторів, а також встановлення додаткових відпусток та обмежень у виконанні робіт певної складності.
Міжнародні стандарти визнають, що деяка форма дитячої праці може бути допустимою, якщо вона не шкодить здоров'ю та розвитку дитини. Наприклад, легка дитяча праця, яка не перешкоджає отриманню освіти та нормальному фізичному розвитку, може бути дозволена у вікових межах та за певних умов.
Так, діти від 14 до 16 років можуть працювати тільки з дозволу батьків або опікуна та за наявності медичного свідоцтва про їхню придатність до роботи.
Діти від 16 до 18 років можуть працювати без дозволу батьків або опікуна, але також потребують медичного свідоцтва про придатність до роботи. Вони можуть займатися роботами, які несуть деякі ризики для їхнього здоров'я, але ці ризики повинні бути зменшені до мінімуму. Робота не може заважати навчанню і не може здійснюватися в нічний час.
Час праці для неповнолітніх не може перевищувати 24 годин на тиждень.
Однак, у багатьох випадках дитяча праця є небезпечною та шкідливою. Діти можуть стикатися з фізичною та психологічною експлуатацією, небезпечними умовами праці, позбавленням освіти та змушеною працею, що позбавляє їх можливостей для нормального розвитку.
Дитяча праця є складною проблемою, і для її вирішення необхідно враховувати соціально-економічні фактори, які її породжують, такі як бідність, недостатня доступність освіти та недостатність альтернативних можливостей для сімей. Застосування комплексного підходу, який включає економічний розвиток, соціальну підтримку сімей, забезпечення освіти та зміцнення правового захисту дітей, є ключовим у боротьбі з цією проблемою.
Загальний напрямок сучасного світу полягає в тому, щоб дитинство було захищеним і безпечним періодом життя, де діти отримують можливості для розвитку, гри, навчання та здорового зростання. Боротьба з дитячою працею є однією з невідкладних завдань, які спрямовані на досягнення цієї мети.
Ці права мають бути забезпечені роботодавцем та додержані законодавством. У разі порушення прав неповнолітніх працівників, вони мають право на захист у суді.
Важливо також зазначити, що українське законодавство передбачає штрафні санкції за порушення правил праці неповнолітніх, а також за непридільне використання їхньої праці.
У підсумку, праця неповнолітніх є допустимою за певних умов, проте навчання і розвиток мають залишатися на першому місці. Важливо дотримуватися правил безпеки та гігієни на робочому місці, знати свої права та не ставитися до роботи як до експлуатації.
Головний державний інспектор відділу з питань праці
Управління інспекційної діяльності
в Одеській області Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА
