ЗА РІШЕННЯМ РОБОЧОЇ ГРУПИ ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ, З МЕТОЮ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ З ДЕРУСІФІКАЦІЇ , ПРОСИМО ВАС ВЗЯТИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕНІ НОВИХ НАЗВ ВУЛИЦЬ НАШОЇ ГРОМАДИ

№

з/п

Сучасне назва вулиць, провулків.

Стисла історична довідка

Пропонується назва*

1

2

1.

Ак.Щусева

Алексей Викторович Щусев (8 октября 1873^[1], Кишинёв, Бессарабская губерния^[2] — 24 мая 1949^[2], Москва^[2]) — русский и советский архитектор. Действительный член Императорской Академии художеств (1908), академик архитектуры (1910)^[3]. Академик АН СССР (1943).

вул. Академіка Подрушняка

Подрушняк Євген Павлович, наш земляк (нар. 21 лютого 1924 р., с. Станіславка, Подільський (Котовський) район, Одеська обл. — 2008 рік) — український науковець, ортопед-травматолог, геронтолог і геріатр, організатор охорони здоров'я, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України, Академік Української академії наук наукового прогресу, віце-президент Української асоціації остеопорозу, доктор медичних наук, професор.

2

Ватутіна

Ватутін Микола Федорович (1901-1944 р.р.) - воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965 рік, посмертно). Син селянина. У 1920 році вступив до Червоної армії. Член ВКП(б) з 1921 року. З 1922 року командир взводу, потім на командних і штабних посадах. Служив заступником начальника і начальником штабу Київського військового округу. З 1940 року начальник Оперативного управління та заступник начальника Генштабу РСЧА. Під час війни начальник штабу Північно-Західного фронту, заступник начальника Генштабу. З 1942 року - командувач військами Воронезького, Південно-Західного (під час Сталінградської битви) і 1-го Українського фронтів (Курська дуга). Його війська брали участь у звільненні Бєлгорода, Харкова, Києва, форсуванні Дніпра і т.д. Потрапив в засідку українських повстанців, помер від поранення. Похований у Києві. **

Вул. С.Борщова

 Борщов Сергій Тимофійович, наш земляк, народився 18 лютого 1912 року в селі Коси Подільського району Одеської області в робітничій родині. Після закінчення неповної середньої школи та школи ФЗУ, працював забійником на шахті. До Червоної Армії призваний у 1930 році. У 1932 році закінчив Оренбурзьку військову авіаційну школу пілотів. У 1935 році звільнений в запас. Повторно призваний у 1939 році. Учасник Радянсько-німецької війни з 1941 року. Воював на Ленінградському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах. Як комісар 452-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку брав участь в обороні Ленінграда. В подальшому звільняв територію Білорусі, воював в небі над Польщею. Здійснив 132 бойових вильоти на розвідку і штурмовку ворожих військ, знищив 23 танки, 10 артилерійських батарей, 110 автомашин, 3 паровози, 2 переправи. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені відвагу і героїзм, гвардії підполковнику Борщову Сергію Тимофійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З 1964 року — в запасі. Жив в Одесі. Помер 5 травня 1977 року.33

3

Гагаріна

Гагарін Юрій Олексіович  ( 1934 - 1968 р.р.) - перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу,   полковник*

вул. Олімпійська

На цій вулиці народилась і жила дворазова олімпійська чемпіонка Людмила Джигалова (нині проживає у Харкові).

4

Говорова

Говоров Леонід Олександрович (1897 - 1955 р.р.) - радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу*

вул. Гайворонського

ГАЙВОРОНСЬКИЙ Іван Іванович (18. 10. 1925, с. Єлань, нині смт у Волгоградської обл., РФ – 24. 07. 1944, похов. у м. Подільськ Одес. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. війни. На фронті від серпня 1943. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра і розширення плацдарму в Онуфріївському р-ні Кіровоградської обл.  Надалі гвардії молодший сержант І. І. Гайворонський брав участь у визволенні Правобережної України вже у складі 273-го гвардійського стрілецького полку 89-ї гвардійської стрілецької дивізії, яка визволяла місто Котовськ. У середині липня 1944 року він був тяжко поранений. Його евакуювали до шпиталю до міста Котовська. Однак урятувати його не вдалося. 24 липня 1944 року він помер у хірургічному пересувному шпиталі № 5153. Похований у місті Котовськ Одеської області України на цвинтарі № 2 на вулиці Виноградній.

5

Горького

Горький Максим (Пєшков Олексій Максимович) (1868-1936 р.р.) - російський, пізніше радянський  «пролетарський» письменник, драматург та публіцист, автор творів «На дні», «»Макар  Чудра», «Дитинство», «В людях», «Мати»*

вул..Токарського

Токарський Олександр Йосипович, меліоратор, садівник, громадський діяч. Переїхав до  Бірзули десь на початку ХХ ст. Як раз в цей час давали в аренду землю біля залізниці, задля того щоб уникнути зсувів, які поширювалися з кожним роком. Ось першу ділянку, найнезручнішу і взяв Олександр Токарський. Побудував для початку хатку, обробив дранкою і почав працювати. Крім роботи в саду, Токарський брав участь у громадському житті міста. Наприклад, входив до наглядової ради за навчальними закладами на станції Бірзула, контрольно-ревізійнийну раду при будівництві Бірзульської гімназії. З встановленням радянської влади коли були створені колгоспи, вирощений сад перейшов до одного з них, а сам Токарський став колгоспним садівником. В 1937 році Токарського і його  дружину репресували. В жовтні цього ж року О.Токарський був розстріляний, а 50-х роках реабілітований.

6

Л.Толстого

Толстой Лев Миколайович  (1828 - 1910 р.р.) - російський письменник і громадський діяч, автор романів «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння» та інших творів. *

вул.Чикаленка

Євген Харлампійович Чикаленко, наш земляк, народився (9 (21) грудня 1861, село Перешори, Подільський район, Одеська область, Україна — помер  20 червня 1929, Подєбради, Чехословаччина або Прага, Чехословаччина) — визначний український громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Один з ініціаторів скликання Центральної Ради. Йому, як і  Михайлу Грушевському, пропонували очолити Центральну Раду, але він відмовився за станом здоров’я.

7

Ломоносова

Ломоносов Михайло Васильович (1711 -1765 р.р.) - перший російський вчений-натураліст світового значення, енциклопедист, хімік і фізик; він увійшов в науку як перший хімік, який дав фізичній хімії визначення, дуже близьке до сучасного, започаткував велику програму фізико-хімічних досліджень. Астроном, приладобудівник, географ, металург, геолог, поет, затвердив підстави сучасної російської літературної мови, художник, історик і родослов, поборник розвитку вітчизняного освіти, науки та економіки. Відкрив наявність атмосфери на планеті Венера. Статський радник, професор хімії*

вул. Заболотного

Семен Федорович Заболотний (нар. 1894 — пом. 1922) — народився на півночі Одещини (точне місце не відоме), борець за незалежну Україну, український військовий діяч часів російсько-української війни 1918–1922 р.р., організатор антибільшовицького повстанського руху на Одещині, командир полку Чорних гайдамаків, начальник 5-го повстанського району Повстанської армії Української Народної Республіки, очолював  «Чорноморське повстанське козацьке військо».

8

Матросова

Матросов Олександр Матвійович  (1924 – 1943 р.р.)  - Герой Радянського Союзу, червоноармієць, стрілець-автоматник 2-го окремого батальйону 91-ї окремої Сибірської добровольчої бригади  Сибірського добровольчого стрілецького корпусу 22-ї армії Калінінського фронту, член ВЛКСМ. Закрив своїми грудьми амбразуру німецького дзоту. Його вчинок широко висвітлювався в газетах, журналах, літературі, кіно, як подвиг і став у російській мові стійким виразом.*

вул..Сліпченка

Сліпченко Микола Федорович, Заслужений художник України, наш земляк, народився в 4 грудня 1909 року в селищі Окни на Одещині. Залишившись сиротою після смерті своїх батьків у 1919 році, він перебував на утриманні родичів, що мешкали в селі Любомирка нашого району. Вчився в нашій Бірзульській залізничній школі #65(нині гімназія). Микола Сліпченко дуже любив наше місто і  неодноразово був у ньому. Саме в нашому місті була проведена його перша персональна виставка. Результатом його візитів стали унікальні картини виконані пастеллю, вони подаровані були  майстром ще при житті та зараз експонуються в краєзнавчому музеї міста Подільська. Помер художник в 2005 році в м.Київ.

9

Маяковського

Маяковський Володимир Володимирович ( 1893 - 1930 р.р.) - російський радянський поет українського походження, публіцист, драматург і громадський діяч. У 1912–1914 pоках Маяковський тричі відвідав Україну, а з 1924 року - щороку. Тут він виступав у цілому ряді міст, оспівав столицю (вірш «Київ»), присвятив Україні теплі рядки у віршах «Борг Україні», «Нашому юнацтву», «Три тисячі і три сестри» й ін. Відвідав Київ, де виступав із літературними концертами у 1913, 1914, 1924 роках Присвятив місту поезію «Київ»*

вул.Котляревського

Іван Петрович Котляревський (29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава — 29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) — український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою. Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

10

Мічуріна

Мічурін Іван Володимирович (1855 – 1935 р.р.) - російський біолог і селекціонер, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, доктор біології, заслужений діяч науки і техніки, почесний член Академії наук СРСР, академік ВАСГНІЛ, продовжив сімейну традицію, оскільки не тільки його батько, Володимир Іванович, але і дід, Іван Іванович, а також прадід, Іван Наумович, жваво цікавилися садівництвом і зібрали багату колекцію плодових дерев і бібліотеку сільськогосподарської літератури *

 вул. Колійна

йде поряд і паралельно залізниці

11

Ад.Нахімова

Нахімов Павло Степанович  (1802 - 1855 р.р.) -російський флотоводець, адмірал,  переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854 −1855 роках., герой Кримської війни. *

вул.Олександрівська

Назва від найближчого села

12

Некрасова

Некрасов Микола Олексійович (1821 – 1878 р.р.) - російський поет, письменник і публіцист, революціонер-демократ, класик російської літератури,  керівник літературного і громадсько-політичного журналу «Современник», редактор журналу «Вітчизняні записки», найбільш відомий такими творами, як епічна поема «Кому на Русі жити добре», поеми «Мороз, Червоний ніс», «Російські жінки», вірш «Дідусь Мазай і зайці». Його вірші були присвячені переважно страждань народу, ідилії і трагедії селянства.*

вул..Комунальщиків

В цьому районі багато комунальних підприємств: водоканал, газове господарство, КП «Благоустрій» тощо..

13

Пожарського

Пожарський Дмитро Олександрович  (1578 -1642 р.р.) - російський державний і військовий діяч, князь, боярин. В період польської і шведської інтервенції початку XVII століття 1608–1610 роки був прибічником Василя Шуйського в його боротьбі проти Лжедмитрія ІІ. Один з організаторів і керівників народного ополчення (разом з Мініним) в 1611–1612 роках. В 1612 році це ополчення під його керівництвом звільнило Москву від польських загарбників. Керував воєнними діями проти поляків у 1613–1618 роках *

вул.Марковського

Ігор Марковський, наш земляк, Заслужений художник України народився 20 січня 1949 року в нашому місті, тоді Котовську в родині медиків. Навчавсся в школі №16 (зараз гімназія). Хлопець захопився малюванням і натхненно опановував його у художній школі: з п'ятого класу рік навчався в Київській дитячій художній школі, куди його рекомендували відправити котовські вчителі малювання. Не менш натхненно юнак студіював живопис в Одеському державному художньому училищі імені М.Грекова, яке закінчив у 1969 році. Відслуживши строкову службу, Ігор Марковський продовжив навчання у Київському художньому інституті (майстерня художньої графіки, керівник- професор В. Я. Чебаник), який закінчив в 1984 році. З його стін він вийшов художником книжкової графіки. Його дипломна робота "Ілюстрація та художнє макетування повісті Т.Г.Шевченка «Художник» отримала найвищу оцінку, а оригінали ілюстрацій зберігаються у фондах Київського музею Тараса Шевченка.Багато років художника мучила і «посадила» у візок важка невиліковна недуга. Але попри це, він творив. Без улюбленої справи, мабуть не впорався би з відчаєм і труднощами. Він весь час повторював "Я помру в той день, коли відчую, що не можу тримати пензля в руках". 24 жовтня 2018 року не стало серед живих Ігоря Марковського, художника, який мав крила і мав неймовірну силу духа.

14

Пушкіна

Пушкін Олександр Сергійович  (1799-1837 р.р.) - російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови, автор критичних та історичних творів. Належить до найвизначніших російських письменників, його тексти розглядаються як найпрестижніший зразок російської літератури, подібно текстам Данте в Італії чи Ґете у Німеччині. Автор поеми «Полтава», романів «Дубровський», «Капітанська дочка», багатьох казок*

М.Коцюбинського

Михайло Михайлович Коцюбинський (17 вересня 1864, Вінниця — 25 квітня 1913, Чернігів) — український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові.^[3]

В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають «Fata Morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). 

15

Симонова

Симонов Костянтин (Кирило) Михайлович  (1915-1979 р.р.) - російський радянський письменник, поет, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці, автор віршів та поем «Слава», «Переможець», «Павло Чорний», «Жди меня», роману «Живі і мертві»*

вул. Ремісника

Ремісник Григорій Федорович, наш земляк, Заслужений будівельник України.

Народився в 1926 році в Сумській області в селянській сім’ї.Після закінчення десятирічки вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту на факультет будівництва, який успішно заківнив в 1950 році. Розпочав свою трудову стежину з “Шляхбуду” при Кишинівській залізниці, а потім потрапив в підпорядкування “Одестрансбуду”. В 1953 році був розприділений в місто Котовськ. Трудова діяльність молодого майстра в нашому місті припала на період інтенсивного будівництва: будувалися заводи, новий житловий мікрорайон “Черемушки”, локомотивне та вагонне депо тощо — то справа його рук. Спочатку Г.Ф.Ремісник посідав посаду майстра дільниці, потім — головного інженера, а в 1961 році його було призначено начальником ПМК-8. Тоді вже в його підпорядкуванні працювало понад 750 спеціалістів. З кожним роком ріс добробут людей, а відповідно збільшувалося й число об’єктів, що будувала ПМК. Згодом організація отримала статус міжрайонної. Будували не лише в Котовську, а й увесь північний регіон був у їх підпорядкуванні. Будували в Балті молочний комбінат дитячого харчування, будинок культури, ощадбанк, житлові будинки. В Окнянському районі були збудовані дитячий садок, лікарня, будинок культури, маслозавод. Котовських будівельників добре знали в Ананьївському, Любашівському, Кодимському, Великомихайлівському, Фрунзівському та інших районах Одеської області.Григорій Федорович будував Котовський цукровий завод, м’ясокомбінат, ремонтно-механічний завод, завод залізобетонних виробів, пір’яно-пухову фабрику, хлібзавод, ценральну районну лікарню, приміщення колишнього горкому партії, будинок культури тощо. За видатні заслуги перед Батьківщиною нагороджений багатьма грамотами різного гатунку, орденами Трудового Червоного Прапору та Жовтневої Революції, йому було присвоєно звання “Заслужений будівельник України”.

16

Суворова

Суворов Олександр Васильович (1730 – 1800 р.р.) - великий російський полководець, військовий теоретик, національний герой Росії. Генералісимус російських сухопутних і морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських військ, великий маршал військ пьемонтских, кавалер всіх російських орденів свого часу, що вручалися чоловікам, а також багатьох іноземних військових орденів Учасник  багатьох битв, в тому числі штурму Ізмаїлу.

вул..І.Мазепи

Іван Степанович Мазепа - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704)^[6] і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709)^[7]. Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви.

17

Терешкової

Терешкова Валентина Володимирівна (народилася в 1937 році) - російський радянський льотчик – космонавт, Герой Радянського Союзу.  Перша у світі жінка -космонавт. Кандидат технічних наук,  полковник , а нині — генерал-майор авіації у відставці (перша в російській армії жінка-генерал).

вул.. Маріупольська

В результаті російського вторгнення в Україну місто Маріуполь з 1 березня 2022 року  перебуває у блокаді російських окупаційних військ..  Російські війська застосували тактику облоги з блокуванням доставки гуманітарної допомоги жителям міста^. З огляду на розміри міста, катастрофічні руйнування, тривалість блокади та жорсткий спротив, жертвами окупантів стали десятки тисяч цивільних маріупольців. 6 березня 2022 року Указом президента України Володимира Зеленського Маріуполю присвоєно звання Міста-героя.

18

Чайковського

Чайковський Петро Ілліч (1840 -  1893 р.р.) - російський композитор, диригент, педагог. З 1864 року майже щороку жив в Україні в маєтку Низах на Харківщині, а з 1878 по 1885 роки у м. Кам'янці і Браїлові на Поділлі. Тут постали його твори на українські сюжети в яких використано українські народні мелодії: опери «Мазепа» і «Черевички» симфонії № 2 («Українська») та № 4, концерт для фортепіано з оркестром № 1, транскрипція фантазії «Козачок» Даргомижського для фортепіано, пісні до російських перекладів Тараса Шевченка і чимало інших. *

вул.Леонтовича

Леонтович Микола Дмитрович — український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як «Carol of the Bells».

19

Черняхівського

Черняховський Іван Данилович  (1906 - 1945 р.р.) - радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командувач 60-ю армією Воронезького фронту, згодом командувач військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії . Один з 4 радянських командувачів фронтами загиблих у роки війни на фронті. Брав участь в Курській битві, битві за Дніпро, операції «Багратіон»*

Вул.. Героїв Азовсталі

Російське вторгнення в Україну  2022 р.: Заблоковані російськими окупантами в місті Маріуполь  на заводі  «Азовсталь» українські бійці та цивільні героїчно утримували оборону, протягом довгого часу в неймовірно важких умовах.

20

   Чехова

Чехов Антон Павлович (1860-1904 р.р.) - російський драматург і прозаїк. Лікар за фахом. Життя й творчість письменника були тісно пов'язані з Україною. Навесні 1887 року він подорожував Донецьким краєм, у 1888-1889 pоках двічі жив під Сумами. У своїх творах "Степ", "Людина у футлярі", "Іменини" А. Чехов відобразив людей та природу України, Він високо цінував діячів українського театру — М. Садовського і М. Заньковецьку. Ще за життя письменника переклади його творів українською друкувалися в газеті "Громадський голос", "Літературно-науковий вісник", видавались збірки оповідань. І в наші дні п'єси А. Чехова незмінно прикрашають репертуар українських театрів.*

Академіка Корольова

Сергій Павлович Корольов (родове прізвище Королів; Українець за походженням. 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія — 14 січня 1966, Москва, Російська РФСР) — український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики.

Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

21

Чкалова

Чкалов Валерій Павлович (1904- 1938 р.р.) - радянський льотчик-випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу. Командир екіпажу літака, що здійснив в 1937 році перший безпосадочний переліт через Північний полюс з Москви до Ванкувера (Штат Вашингтон).*

вул..Сікорського

Ігор Іванович Сікорський (1889, Київ - 1972, Істон, Коннектикут, США) — видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та Сполучених Штатах. Творець перших у світі літаків: чотиримоторного «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942), Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1918 році емігрував до США, де в 1923-у році заснував компанію Sikorsky Aircraft.